Олексiй Кулiвець: 30й Budapest Marathon і мій другий марафон

Після пізнього минулорічного Стамбулу було величезне бажання «здихатися» марафону значно раніше, тому вибір впав на Будапешт 11 жовтня. Рівнинний, особливо не біганий українцями марафон, що насправді дуже дивно, в одній з європейських столиць з цікавою історію і гарною трасою – таким я бачив цей марафон ще в травні місяці, коли й прийняв рішення про реєстрацію.

 

Часу на підготовку було ще вдосталь, тож тренування проходили по загальному плану без особливих об’ємів та проблем з акцентом на роботі в низьких пульсових зонах, а вже з 1 серпня почалася робота. Тренер видав план, що містив декілька цікавих нововведень, таких як довгий фартлек і біг по голосіївським гіркам.

 

Підготовка. Цього разу особливий заміни  був зроблений на затрусках між основними тренуваннями на дуже низьких пульсах до 125-130 ударів, таким чином додаткові 20-25 км в тиждень вилилися в 315 км загального об’єму за серпень місяць. Основна локація цього разу змістилася з ВДНГ на ППС, швидкість довгих кросів просіла в середньому на хвилину (з минулорічних 5 хвилин на км до 5:40-6 хвилин на км – пісок і софт трейл дався взнаки), що дуже добре сказалося на моєму загальному стані, а особливо на проблемному лівому сідничому нерві – об’єми переносилися надзвичайно легко. 6 вересня перша 35 км – політ відмінний з середнім темпом 5:40. За два тижні на другій 35-ці отримав легкий тепловий удар десь біля Малої Олександрівки, останні 15 км довелося трусити на 6:10-6:15 – при навіть найменшому пришвидшенні серце реагувало значним пожвавленням до 165, тож доводилося стримуватися.

 

Є у мене товариш один, який дуже любить вносити хаос у свій план тренувань. Сашко пропустив другу 35-ку і переніс її на крайній довгий. Спочатку все було заплановано ідеально, я веду його 30 км, а потім він добігає ще 5 км… Коли мій годинник просигналив 33-й км я скорився долі і добіг третю 35-ку, яка зайшла навіть легше ніж перша і взагалі здалася звичайною минулорічною двадцяткою.

Постійні вправи на чудо blackroll і йога практично зняли проблему в грушовидній м’язі, тож «технічно» до марафону я підходив у майже ідеальній формі, крім незрозумілих больових відчуттів в обох колінах, які були списані на перед марафонські нерви.

Для адаптації м’язів до твердого покриття останні два тижні перейшов виключно на асфальт. Білкова дієта на диво пройшла легко, була присутня деяка апатичність але не більше, жодної ненависті до кефіру і запаморочення не спостерігалося. Останній ступінчастий фартлек зайшов відмінно, після двох необхідних ітерацій для закріплення була зроблена ще одна, але й та зі значним пожвавленням пейсу на останній 5-ти хвилинці. Далі була гречка, багато гречки, і ще гречка і авжеж про гречку не забував, в перервах між гречкою їв гречку, а коли ніхто не бачив поїдав гречку)

 

Марафон. По прибутті в Будапешт в П’ятницю і отриманню стартового номеру почалися роздуми про пейс на марафоні, були вагання, завдання максимум 03:20 або 4:45 на км, завдання мінімум 03:25 або 4:50 на км – мотивації було хоч відбавляй!

День старту розпочався з дощу і +9 градусами. Всі 6 тисяч осіб на старті були поділені по швидкості на 6 блоків. Разом з Олександром і Сергієм вже за півгодини до старту були в голові 2-го блоку – організація старту в порівнянні з хаосом Стамбулу якісно відрізнялася, а вже за декілька хвилин до старту стрічка між першою і другим блоками була знята і всі підійшли ще ближче до арки.

Дощ майже перестав і в 09:30 за місцевим часом був даний старт, мандраж що дещо підстьобував перед стартом розвіявся і почався марафон. Арку подолали буквально за 30 секунд і поперло... за метрів 300-400 почув голос Сергія позаду і глянув на темп – 4:25, довелося сповільнятися і як результат чудові 5:05 на першому км. Далі пішла робота, стабільна, рівна, циклічна робота. Перші 6-7 км по старому Пешту промайнули не помітно, потім перший міст , острів посеред Дунаю і другий міст, на позначці 10 км 00:48:25 або 4:50 на км – це додало впевненості, темп був прийнятним, біг проходив легко.

 

 

 

Друга десятка з третім мостом, першими кілометрами по Буді і тунелем під скелею пройшла ще краще, я повністю зігрівся, позбувся рукавичок і рукавів, почав пити воду, як результат 00:47:58 або 4:48 на км. Кожен кілометр обмінюємося з Олександром даними по темпу з гаджетів, похибка в 2-3 секунди з діапазоном коливань не більше 5 секунд в обидві сторони від середнього темпу зі старту.

Третя 10-ка проходить майже повністю по набережній спочатку Буди, а потім Пешту і закінчується біля відомого парламенту. Час на половинці 01:42:05, але вже тут була розбіжність в 100 з чимось метрів, в більшу сторону.Третя 10-ка між іншим вийшла найшвидшою 00:47:42 або 4:46 на км, хоча після забігання на набережну Пешту довелося бігти проти вітру, а десь на 27-28 км почав відчувати поколювання в правій підреберній області – рятувала тільки велика кількість води.

 

Після 30-го км ми опинилися на трасі першої 10-ки але побігли реверсом, хочу відзначити що це якимось чином допомогло, я розумів що саме чекає попереду, де забігання міст, а де пологий спуск, але картинка лишалася новою. В кінці 32-го км при забіганні на вже знайомий острів-парк дуже сильно відчулося свіже повітря, нажаль на деяких частинах траси доводилося бігти по виділеній конусами одній полосі, іншими рухався автотранспорт – мені навіть згадався Московський міст на Київській половинці. Ковток свіжого повітря в парку сильно освіжив, десь тут ми побачили Сергія, який втік від нас ще на 7 км, і вже при вибіганні на останній міст ми зрівнялися і побігли вперед. Після 35-36 км вже відчувалася конкретна втома, але пейс  тримався в межах статистичної похибки, отже четверта 10-ка вийшла найповільнішою 00:48:32, хоча всього на 7 секунд відстала від першої.

Після психологічної позначки в 40 км годинник показував середній пейс на рівні 4:48 і незважаючи навіть на зайві на той момент 250 метрів я розумів, що завдання мінімум виконав. Останні кілометри, по домовленості з Сашою, пробіглися в задоволення – трішки швидше від 5 хвилин, а потім був фініш.

 

Отже, другий марафон - зроблено, офіційний час 03:24:16, час по gps трекеру 3:22:52, загальна дистанція 42,52 км, пейс 04:48. Дієта зайшла відмінно – вся дистанція пройшла на одному подиху, навіть думок про їжу не виникало – відчуття супер. Дистанція відпрацьована рівно, різних там «стін» або «ям» по дистанції не зустрічалося. Аналізуючи біг і результат можу сказати, що це були мої 98% відсотків на сьогоднішній момент, умовні 30-40 секунд можна було відпрацювати на останніх км, але запас на наступний марафон ще ніхто не відміняв :)